пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках хімії шляхом впровадження технологій розвитку

Вступ
Нові життєві умови, в які поставлене сучасне суспільство, висувають свої вимоги до формування молодих людей, що вступають у життя: вони повинні бути не тільки знаючими і вмілими, але й здатними самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати свої рішення і чітко планувати дії, творчо вирішувати поставлені завдання, бути відкритими для нових контактів і культурних зв'язків, виявляти ініціативу. Тому сучасний етап вивчення основ наук у середній школі пов'язаний з широким впровадженням у процес навчання школярів провідних ідей технологій розвитку, під якими розуміється активно-діяльнісний спосіб навчання. Розвивальне навчання спрямоване на розвиток всієї цілісної сукупності якостей особистості. Для реалізації концепції розвитку особистості в процесі навчання хімії ефективно використовувати різноманітні творчі завдання, виконання яких використовує різноманітні психічні якості (пам'ять, увага, мислення, мова та ін). Цьому сприяють проблемні питання, пошукові завдання, завдання на спостереження, аналіз, порівняння та узагальнення, класифікацію, створення образу, складання логічної схеми, пошук закономірностей, завдання інтегративного типу. Але, на жаль, на сьогоднішній день розвиток учнів у системі на уроках хімії відбувається не в повній мірі. В основному використовуються елементи розвиваючого навчання. Причиною важкого впровадження в навчальний процес розвивальної системи навчання є скорочення навчальних годин на вивчення хімії в середній школі, тому доводиться робити упор на формування міцних знань з предмету, без яких оволодіння основами складної науки хімії неможливо.
Теоретична основа досвіду
Технології розвитку є одними з різновидів особистісно зорієнтованого навчання. Науковим підґрунттям теорії технологій розвитку  є праці Л.Виготського, Л. Занкова, Д. Ельконіна. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки за концепцією розвивального навчання розроблено ряд технологій із різними цільовими орієнтаціями, особливостями змісту та методики: технологія Л. Занкова спрямована на загальний розвиток особистості;  технологія Д.Ельконіна та В.Давидова зорієнтована на розвиток способів розумових дій;  технології творчого розвитку формують сферу естетичних і моральних якостей людини; технологія Г. Селевко розвиває самокерований механізм особистості [12]; технологія І. Якиманської  - дієво-практичну сферу учнів [14].
Л. Виготський виділив два рівні у розвитку дитини:
-                   Сферу активного розвитку (уже сформовані якості);
-                   Зону найближчого розвитку – ті види діяльності, які дитина ще не в змозі виконати самостійно, але може це зробити за допомогою дорослих.
Розвивальне навчання відбувається в зоні найближчого розвитку дитини. У теорії технологій розвитку дитини відводиться роль самостійного суб'єкта, який взаємодіє з навколишнім середовищем. Ця взаємодія включає всі етапи його діяльності: постановку цілей, планування, реалізацію цілей, аналіз результатів діяльності, мотивацію діяльності, рефлексію.
Концептуальні положення (дидактичні принципи) технологій розвитку:
-                   Цілеспрямований розвиток дитини на основі комплексної розвивальної системи;
-                   Системність і цілісність змісту; провідна роль теоретичних  знань; навчання на високому рівні складності;
-                   Просування у вивченні матеріалу швидким темпом; усвідомлення дитиною цінності процесу навчання;
-                   Включення до процесу навчання не тільки раціональної, а й емоційної сфери; проблематизація змісту;
-                   Варіативність процесу навчання, індивідуальний підхід; робота над розвитком усіх дітей як  із низьким, так і з високим рівнем навчальних можливостей.
Домінуючий шлях пізнання – індуктивний.
Особливе місце в ньому відводиться порівнянню й аналізуючому спостереженню.
Рушійна сила навчання – пізнавальний інтерес [1, 61].
Провідна педагогічна ідея досвіду
Технології розвитку розуміють  як активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються закономірності розвитку дитини, процес навчання планується на основі пристосування до рівня й особливостей індивіда. Провідними цілями навчального процесу є розвивальні. Розвивальне навчання спрямоване на розвиток усієї сукупності якостей особистості:
-                   Знань, умінь і навичок;
-                   Способів розумових дій;
-                   Самокерованих механізмів особистості;
-                   Емоційно-ціннісної сфери;
-                   Діяльнісно-практичної сфери.
Провідна мета педагогічної діяльності для автору досвіду, як і для будь-якого вчителя, який працює з технологіями розвитку - створити умови для формування у підростаючого покоління здатності до саморозвитку, самосвідомості, самовиховання, самовдосконалення через розкриття їх творчих та інтелектуальних можливостей.
Для реалізації поставлених завдань використовую різноманітні методи і засоби навчання. Головне значення серед методів і прийомів, які застосовую, надаю проблемній і евристичній бесіді, проблемному викладі матеріалу,  дослідницькому методу. Використовую завдання на розвиток уваги, пам'яті, уяви, мислення учнів, завдання на пошук закономірностей, спільного і різного, на порівняння, обґрунтування і доказ. У системі творчих завдань з хімії особливе місце займають дослідницькі, у процесі вирішення яких в учнів розвиваються вміння формулювати висновки на підставі наведених даних, оцінювати ефектність знайдених рішень, самостійно експериментально перевіряти факти, гіпотези. Рішення творчих дослідницьких завдань з хімії ґрунтується на пошуку, спостереженні, відкритті, для чого необхідна така творча якість особистості школяра, як інтуїція.
Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї
Щодня кожен учитель вирішує для себе єдине питання: «Як досягти того, щоб учні хотіли навчатися?» Вважаю, що ігрові форми навчання, організації контролю знань, узагальнення - це саме той прийом, який допомагає вирішити проблему, принаймні, на початковому етапі навчання хімії у 7 класі. Атмосфера гри створює умови, за яких учні непомітно для себе втягуються в активну діяльність, починають розуміти, що виграти можна тільки тоді, коли маєш певний запас знань (додаток 1).
Елементи гри використовуються не тільки на початковому етапі вивчення хімії, добрі результати дає цей прийом і в старших класах. Наприклад, у своїй практиці застосовую програмовані завдання з елементами дидактичної гри на узагальнюючих уроках у 11 класі. Дидактична картка містить від чотирьох до десяти питань, на кожне питання передбачається від 4 до 6 відповідей. Однак учневі необхідно вибрати тільки одну правильну відповідь, позначену літерою, яку він заносить у робочий зошит. В результаті виконаного завдання учень складе з літер, що позначають правильні відповіді, назву якої-небудь органічної речовини. Такі дидактичні матеріали складені для різних за ступенем підготовленості груп учнів: група А – сильні, група Б - середні, група В - слабкі. На узагальнюючому уроці в 11 класі «Вуглеводні» використовую «Гру на числа», в ході якої учні проводять класифікацію за класами органічних сполук на основі різних характеристик: особливостей будови, властивостей.
Хімія – один  з найскладніших загальноосвітніх предметів. Успішно оволодіти навіть базовим курсом хімії неможливо, якщо в учня недостатньо розвинений розумовий процес. Домогтися активної роботи в  аудиторії важко.  Підтримати увагу можна спілкуванням, тобто часто звертатися з питаннями та чути на них відповіді. Взаємодія повинна бути безперервною, тому на уроках хімії слід використовувати завдання на розвиток уваги (додаток 2, 3).
Багатокомпонентні завдання можуть служити засобом розвитку інтелектуальних умінь, які необхідні учням для знаходження причинно-наслідкових зв'язків між складом, будовою і властивостями речовин, з'ясуванні сутності хімічних процесів, побудови власних міркувань. Вони складаються із сукупності завдань, кожне з яких має конкретну мету. При виконанні багатокомпонентних завдань учні ставляться в такі умови, коли їм доводиться проявити гнучкість розуму, використовуючи різні операції і форми мислення:
1.Завдання на аналіз властивостей речовин
2.Завдання на виконання розумових операцій.
3.Завдання на класифікацію.
4.Завдання на пошук закономірностей (додаток 4).
Для здійснення самоконтролю (найважливішого компонента технологій розвитку) можуть бути використані наступні способи: смислове групування матеріалу, виділення опорного пункту, складання плану, виділення логічної схеми, створення образу.
Спосіб смислового групування матеріалу - це групування матеріалу, що відноситься до однієї думки, ідеї. Головна думка (ідея) може бути задана в тексті, або учень повинен сформулювати її в ході своєї розумової діяльності (додаток 5, 6).
Спосіб виділення опорного пункту - це таке виконання завдання, коли початком служить вихідне судження, висловлювання, на основі якого можна сформулювати висновок (додаток 7).
Спосіб виділення логічної схеми, зв'язку - відображення послідовності, взаємозв'язків, відносин між предметами, явищами, фактами у відповідності зі структурою навчального матеріалу (додаток 8).
Спосіб створення образу - це результат наочного відображення у свідомості предметів, явищ, їх властивостей, відносин. Тому в завданнях на створення образу пропонується сформулювати визначення поняття, виразити його в речовій, графічній або словесній формі (додаток 9).
Сучасна методика навчання хімії включає багатий арсенал методичних прийомів, спрямованих на підвищення в учнів інтересу до навчання: використання на уроці цікавих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів. Однак, як мені здається, незаслужено мало уваги на уроках хімії приділяється художній літературі. Між тим, саме вона (особливо науково-фантастичного і пригодницького жанрів) найчастіше містить цікаві описи тих чи інших хімічних явищ, фізичних і хімічних властивостей різних речовин та їх застосування в незвичайних ситуаціях. Все це я намагаюся озвучувати на уроках, адже зустріч з відомими персонажами та описані в книзі події  розглядаються в новому, несподіваному для учнів ракурсі, викликають у них інтерес до досліджуваної теми, допомагають створити на уроці ту особливу емоційну атмосферу, без якої неможливо формування любові до предмета, і, безумовно, підвищують рівень засвоєння і запам'ятовування матеріалу, що вивчається за рахунок емоційної реакції і утворення стійких асоціативних зв'язків. Крім того, використання художньої літератури надає чималі можливості для естетичного і морального виховання школярів на уроці. Сфера використання художньої літератури на уроці хімії безмежна. Так на узагальнюючому уроці за темою «Окисно-відновні реакції. Значення ОВР в природі і техніці.» в якості літературних джерел використовую твори А. Ахматової, історичні довідки про виверження вулкану Везувію, географічні довідки про знаходження вулканів на території України, окисно-відновні реакції в природі (додаток 10). З допомогою цих джерел учні повторюють  і поглиблюють знання про ОВР, бачать єдність процесів окиснення і відновлення, значення ОВР в промисловості, природі, побуті, біологічних системах. В них виховується бережне ставлення до природи, естетичний смак, почуття прекрасного, розвивається творчий підхід до науки.
При вивченні окремих тем доцільно використовувати метод проектів – сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв’язати ту чи іншу проблему через самостійну діяльність учнів в процесі навчання з обов’язковою презентацією результатів. Цей метод сприяє підвищенню особистої впевненості кожного учасника процесу навчання, розвиває командне почуття, комунікаційну компетентність та вміння співпрацювати.
         Проектну діяльність на уроках хімії намагаюсь пов’язати з особистим досвідом учнів. Пропоную учням проекти по дослідженню хімічних процесів в побуті .
Практика показує, що використання на уроках хімії творчих завдань стимулює інтерес учнів до предмета, сприяє розвитку навичок самостійної індивідуальної і колективної діяльності. У 9 класі на початковому етапі вивчення органічних сполук доцільно використовувати творчі завдання, для виконання яких необхідно застосувати знання з інших розділів курсу хімії (додаток 11 ).
При вивченні хімії необхідною умовою компетентності є опанування учнями основних законів та понять хімії, хімічну мову відповідно з конкретним рівнем вивчення шкільного курсу. Це дуже великий пласт навчального матеріалу, нерідко абстрактного характеру, засвоєння якого викликає в учнів чималі труднощі. Для подолання деяких з них я використовую комплект дидактичних матеріалів, які умовно називаються малими хімічними тренажерами. Вони складаються з 16 карток матричного характеру, що представляють блоки з 4-6 варіантів однотипних основ (передачі хімічних формул, рівнянь реакцій, серії площинних моделей молекул і часток хімічних сполук та ін) для різноманітних усних і письмових завдань. Виконання останніх спрямоване на формування і розвиток у учнів умінь називати і класифікувати хімічні сполуки, аналізувати їх якісний і кількісний склад, визначати значення ступенів окиснення атомів хімічних елементів у сполуках, складати формули речовин, аналізувати хімічні властивості останніх, придумувати і розв'язувати якісні та розрахункові задачі і багато іншого. У цілому застосування міні-тренажерів сприяє адаптації учня в предметній навчальній діяльності, допомагає його в просування від репродуктивного рівня  до продуктивного і навіть до продуктивно-творчого (додатки  12-13).
Результативність  впровадження досвіду
Про ефективність використання технології досвіду свідчить постійний творчий ріст учнів, зростання в них інтересу до навчання. Так, за останні роки учні є переможцями районного і учасниками обласного етапів конкурсу захисту наукових робіт Малої академії наук (Кірчева  Д. ІІІ місце 2012-2013 н.р., 2013-2014 н.р., 2014-2015 н.р.), районної олімпіади з хімії (Кірей  А. І місце – 2014-2015 н.р.), учні постійно приймають участь і отримують високі результати в природничих конкурсах-іграх «Колосок» та «Геліантус». Крім того гімназисти постійно займають призові місця в районних конкурсах: «Ліс – зелений друг Землі» – ІІІ місце (2011-2012 н.р.), «Парки - легені міст і сіл» - ІІ місце (2013-2014 н.р.), «Юннатський зеленбуд» - ІІІ місце  (2014-2015 н.р.). Учні стали лауреатами обласного етапу конкурсу «Птах року - одуд» в 2012 році, зайняли ІІ місце в обласному етапі конкурсу «Моральний вчинок» в номінації екологічного напрямку з роботою «Чисте озеро - чиста вулиця - чисте село.»  в 2014 році. Вікторія Тихоненко зайняла в 2014році І місце в конкурсі творчих робіт на тему: «Енергія сонця дарує життя» в рамках заходу «Європейські Дні Сонця -2014».
Висновки і рекомендації
Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності гімназистів  дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і саморозвитку. Це дає  можливість зацікавити учнів хімією, відкинути думку багатьох учнів, що хімія важкий і незрозумілий предмет. 
Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати  здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона  досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння.
Досвідом можуть скористатися вчителі хімії для організації та проведення власних уроків, позакласних заходів.


Бібліографія
1.                Актуальні питання сучасної педагогічної освіти/ Укладачі Бєльчева Т.Ф., Головкова М.М., Елькін М.В. – Мелітополь, МДПУ, 2008
2.                Безрукова В. С. Все про сучасний урок в школі: проблеми та рішення. - М., 2004.
3.                Гриценко Л. В., Карабекова Н.І., Полежаев Д. В., Різдвяна Н.Н., Шадріна Ст. Ст. Педагогіка і психологія: курс лекцій, - Волгоград, вид-во ВГАПК РВ, 2009.
4.                Давидов Ст. Ст. - Теорія розвивального навчання. - М.,1996.
5.                Давидов Ст. Ст. Про поняття розвивального навчання. - М., «Педагогіка», 1995, №1.
6.                Ємельянова Е. О., Іодко А. Р. Організація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії у 8-9 класах: у 2-х частинах. - М.,2002.
7.                Зуєва М. Ст. Розвиток учнів при вивченні хімії. - М.,1978.
8.                Конаржевский Ю. А. Аналіз уроку. - М.: ОЦ «Педагогічний пошук», 2000.
9.                Левитес Д. Р. Практика навчання: Сучасні освітні технології. - М.; Воронеж,1998.
10.           Лернер І. Я. Розвивальне навчання з дидактичних позицій. - М., «Педагогіка», 1996, №2.
11.           Рєпкін Ст., Рєпкіна Н.В. Розвивальне навчання: теорія і практика. – Томськ, 1997.
12.           Селевко Р. К. Сучасні освітні технології.- Москва: «Народна освіта», 1998.
13.           Титова В. М. Технологія організації адаптаційно-розвиваючих діалогів. - М: Видавничий центр «Вентана-Графф», 2001.
14.           Якиманская  І. С. Развивальне навчання - М. 1979.

неділя, 30 листопада 2014 р.

Використання інтерактивного обладнання


Використання сучасних інформаційних технологій стає невід’ємною частиною навчального процесу в школах. Інтернет-технології, комп’ютерні програми- тренажери, мультимедійні навчальні програми стають зручним і ефективним інструментом вчителя, застосування цих інструментів у навчально-виховній діяльності відкриває нові можливості в навчанні для учнів.
Стандартний шкільний урок може розвиватися так:
·        Підготовка до початку заняття
·        Пояснення мети заняття
·        Вступ до нової теми або завдання – може повторюватися кілька разів протягом заняття, тому що є основою.
·        Розвиток теми за участю школярів
·        Обговорення вивченого наприкінці заняття, а також самого процесу навчання
Перевагами активатора інтерактивної поверхні в школі є те що:
·        Учні починають працювати активніше
·        Нашим учням все вдається
·        Підтримуються різні стилі навчання
·        Привертається увага всього класу
·        А це заощаджує час
Усе що є на нашому  комп’ютері, можна показати і на дошці. Це дає нам можливість використовувати широкий спектр ресурсів:
·        Матеріали, записані у вигляді електронних презентацій;
·        Матеріали, створені у текстових редакторах;
·        Матеріали з Інтернету;
·        Від скановані зображення (фотографії, малюнки, діаграми, зображення екрана);
·        Відео файли (уривки з телевізійних програм, з цифрових відео зображень);
·        Звукові файли (аудіо фрагменти касет або радіо, аудіо записи, зроблені учнями або іншими викладачами).
·        Матеріали створені з використанням програмового забезпечення для інтерактивної поверхні;
·        Матеріали, створені з використанням програмного забезпечення, навчального призначення для вивчення різних предметів.
Крім активатора є можливість використовувати спеціальне програмове забезпечення  SMART, що дає такі ефекти під час навчання:
·        Колір – розмаїття кольорів, доступних на інтерактивній поверхні, дає змогу  виділяти важливі фрагменти й привертати увагу до них, пов’язувати загальні ідеї або показувати їх відмінність і демонструвати хід думок.
·        Запис на екрані – це можливість робити записи та додавати інформацію, запитання й ідеї до тексту, діаграми або зображення на екрані.
·        Презентація – значно підвищує рівень подання матеріалу .
·        Інструмент драг-дроп  дає можливість пересувати об’єкти по дошці і допомагає у : з’єднанні, класифікації, групуванні, сортуванні, заповненні пропусків, впорядкуванні, використання підписів і виділення.
·        Виділення окремих частин екрана – текст, схему або малюнок на інтерактивній поверхні можна виділити. Це дає вчителям та учням фокусуватися на окремих аспектах теми.
·        Вирізати і вставляти – об’єкти можна вирізати і стирати з екрана, копіювати і вставляти. Це надає учням більше впевненості: під час роботи з дошкою вони знають, що завжди можуть повернути на крок назад або змінити щось
·        Сторінки можна перегортати вперед та назад , демонструючи певні теми заняття або повторюючи те, що деякі з учнів не дуже зрозуміли.
·        В спеціальних заготовках є можливість переміщувати об’єкти, показуючи симетрію, кути й відбиття.
Як бачити є переваги у викладанні за допомогою активатора інтерактивної поверхні:
·        Матеріали до уроку можна приготувати зазделегідь – це забезпечить швидкий темп заняття і заощадить час на обговорення.
·        Є можливість створювати посилання з одного файла на інший – наприклад, аудіо- та відео файли або інтернет-сторінки. Це дає змогу не витрачати час на пошук потрібних ресурсів. До інтерактивної поверхні можна підключати й інше аудіо- та відео обладнання.
·        Матеріал можна структурувати по сторінках, що потребує поетапного логічного підходу і полегшує планування.
·        Після заняття файли можна зберігати на комп’ютері, і, якщо цей комп’ютер знаходиться в шкільній мережі, учні завжди матимуть доступ до них. Файли можна зберегти в початковому вигляді або такими, як вони були наприкінці заняття разом з доповненнями. Їх можна використовувати під час перевірки знань учнів.
Таким чином проведення уроків за допомогою активатора інтерактивної поверхні допоможе учням швидко набути нових знань, а  уроки стануть більш інформативнішими та видовищними, що дасть змогу зробити процес навчання цікавішим та різноплановим.



неділя, 23 листопада 2014 р.

Експериментально-дослідні технології для розвитку творчих здібностей учнів

У вивченні хімії як експериментально-теоритичної науки головне місце належить хімічному експерименту. Щоб здобути повноцінні знання з хімії, побудовані на конкретних уявленнях про речовини, що вивчаються, та їх перетворення, необхідно виконувати якомога більше хімічних дослідів.
Хімія — це експериментальна наука, і саме через хімічний експеримент можна навчити дитину мислити. Сучасний педагогічний процес має бути спрямований на засвоєння дитиною найрізноманітніших прийомів, методів, способів мислення, тобто учень має володіти технологією проведення відповідних розумових дій. Вже після кількох вступних уроків треба намагатись формувати в учня вміння дедуктивного мислення.
Практичні роботи, на яких учні самостійно проводять хімічні досліди й розв’язують експериментальні задачі, допомагають їм навчитися застосовувати набуті знання на практиці. Діти зможуть більш свідомо засвоювати знання про властивості речовин і способи їх одержання як з якісного, так із кількісного боку.
Експериментальна робота з хімії на уроках сприяє виконанню тих важливих навчально-виховних завдань, які стоять перед школою на сучасному етапі.
Практичні роботи на уроках хімії забезпечують учнів необхідними навичками й уміннями, привчають дітей застосовувати отримані знання на практиці, а не відкладати їх у голові зайвим вантажем, що ніколи не стане у пригоді у житті.
Вивчення хімії за теоретичним матеріалом та з використанням лише власної уяви може назавжди переконати учня, що цей предмет є нудним і абсолютно непотрібним у сучасному житті, а застосування у процесі навчання цікавих дослідів та експериментів дає дитині  змогу побачити, що деякі питання, які людині трапляються щодня, є предметом уваги хімії , багато побутових процесів, щодо  того здавалось загадковими, легко пояснюється хімічними зв’язками та реакціями.
Виконані учнями лабораторні досліди і практичні роботи є джерелом нових знань і засобом формування в учнів практичних знань і умінь. При цьому активізується розумова діяльність учнів, розвиваються пізнавальні здібності, спостережливість, уміння робити узагальнюючі висновки, що сприяє формуванню науково-матеріалістичного світогляду школярів. Експеримент повинен стати невід'ємною частиною уроку хімії. Школярі мають знати для чого проводять той чи інший дослід, яке теоретичне значення він має, яке положення підтверджує, на яке запитання допомагає відповісти. Дуже важливо аналізувати результати експерименту, щоб отримати чітку відповідь на поставлене запитання, встановити всі причини й умови, котрі привели до одержання даних результатів. Крім того, правильно організований експеримент виховує свідому дисципліну, розвиває творчу ініціативу, формує бережливе відношення до природи і здоров'я людини.
Хімічний експеримент сприяє розвитку самостійності школярів, підвищує інтерес до вивчення хімії, так як у процесі його виконання учні переконуються не тільки в практичному значенні такої роботи, але й мають можливість творчо застосовувати свої знання. Хімічний експеримент розвиває мислення, розумову активність школярів; його можна розглядати як критерій правильності одержаних результатів та сформульованих висновків. У розумовому розвитку людини провідна роль належить теорії, але в гармонійному поєднанні з експериментом, практикою
Експериментальні вміння та навички з хімії не зводяться лише до проведення хімічних експериментів. Це надає змогу писати наукові роботи та  представляти їх на Малій академії наук. Учні повинні знати, як використовувати набуті на уроках хімії знання й уміння в повсякденному житті. Досягти цього можна завдяки мотивації навчання, розкриттю практичної значущості здобутих знань та вмінь. Наприклад, уміння готувати розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини стане в пригоді в побуті під час консервування овочів, цими вміннями скористаються і лаборанти хімічного аналізу. Лабораторні досліди щодо денатурації білка можна використати під час надання першої домедичної допомоги людині, яка отруїлася солями важких металів, органічними розчинниками, кислотами тощо. їй дають випити розчин білка курячого яйця — він зв'язує отруйні речовини.
Можна проводити досліди з речовинами ужиткового характеру. Наприклад, на етикетці до засобу для чищення «Туалетне каченя» у флаконі білого кольору зазначено, що він містить хлорид-ну кислоту і потребує особливо обережного поводження. Як можна виявити кислоту в його складі'1 Як довести, що це саме хлоридна кислота?
Домашній експеримент – вид самостійної роботи, що виконується без контролю з боку вчителя, але з безумовним дотриманням техніки безпеки. Його виконання привчає самостійно планувати й організовувати експеримент, застосовувати отримані знання , вміння й навички в нових ситуаціях та вміння представляти результати власного спостереження або дослідження
При проведенні домашніх хімічних експериментів перевага надається тим, які можна застосувати у повсякденному житті:
- виведення плям іржі за допомогою лимонної кислоти чи кухонної солі;
- добування крохмалю з картоплі;
- чищення одягу чи речей домашнього вжитку різними розчинниками;
- зберігання харчових продуктів;
- використання питної соди як мийного засобу та розпушувача тощо.
Деякі результати домашніх експериментів можна використати і на уроках. При оцінюванні роботи учнів практикую створення ситуації успіху у навчанні.
Обов'язковими вважаю методи самоконтролю, взаємоконтролю, зокрема взаємодопомоги та консультації. Досвід показує, що завдяки цьому поліпшується якість знань учнів з різними можливостями, підвищується їхня активність, розвиваються навички самостійного здобуття знань, формуються дослідницькі якості, більшість учнів намагається одержати додаткові завдання та отримати по дві оцінки. Форми контролю за виконанням дослідів вдома можуть бути різні: фронтальна бесіда, короткі письмові звіти учнів, схематичні кольорові малюнки, рівняння реакцій речові докази(добуті речовини, прилади).
Приклади домашніх дослідів.
Дослід 1. Виявлення крохмалю за допомогою йоду.
1. Візьміть скибку свіжого білого хліба або розрізану картоплину.
2.Капніть на них спиртовим розчином йоду з домашньої аптечки.
3.Що спостерігається?
4.Зробіть висновок.
Дослід 2. Властивості шампуню.
1.Опустіть краплю шампуню на індикаторний папірець (лакмусовий червоний).
2.Як змінився колір індикатора?
3.Зробіть висновок
Процес виконання лабораторних дослідів чи практичних робіт формує в учнів прагнення до трудової діяльності, прищеплює їм навички економного використання хімічних реактивів і дбайливого ставлення до обладнання хімічного кабінету. На сучасному етапі школа має виховувати творчу особистість, впевнену в своїх силах, здатну до саморозвитку, самоосвіти й самовиховання.
Школярам, щоб нормально встигати з предмет  недостатньо завчити матеріал з підручника, необхідно вміти правильно застосовувати набути знання

Практичні роботи дають змогу дітям повторити навички роботи з реактивами під час проведення хімічного експерименту, здійснити необхідні розрахунки, застосувати набуті на уроках теоретичні знання в процесі виконання дослідів. Адже хімія – це природнича наука, яку не можна успішно засвоїти, не використовуючи свої знання на практиці. 

Безпечний Інтернет: за і проти

У ХХІ ст. інтернет став невід’ємною частиною життя сучасної людини. Як і все у цьому світи він має свої позитивні та негативні сторони.
Позитивними сторонами,  є те що світова мережа дає змогу спілкуватись з людьми, які знаходяться в різних куточках світу за допомогою різних соціальних мереж, чатів та електронної пошти. Інтернет-магазини дають змогу продати чи придбати будь-які речі просто сидячи вдома, а вічні помічники google, яндекс та Вікіпедія можуть дати відповіді на будь-які запитання та допомогти з пошуком найрізноманітнішої інформації.
 Хочу виділити, ще один позитивний чинник інтернету – його невід’ємна роль в освітньо-виховному процесі, не тільки для учнів та студентів, але й для вчителів та викладачів. Якщо раніше щоб знайти необхідну інформацію необхідно було годинами сидіти в бібліотеках і підбирати необхідні книги, то тепер, з допомогою інтернету, ми можемо знайти всі необхідні підручники та допоміжні матеріали. Інтернет дає змогу відвідувати  online-лекції, та семінари, спілкуватися з викладачами. Все це разом набагато спрощує та полегшує отримання освіти для сучасної людини.
Але поряд з такою великою кількістю позитиву можна виділити і кілька негативних рис інтернету. Зокрема, те що багато сучасних людей потонули у віртуальному світі і живуть віртуальним життям. Спілкування в соціальних мережах, особливо підлітків, призводить до деградації спілкування. Люди все рідше зустрічаються в дружніх компаніях за чашкою кави, а пишуть один одному повідомлення навіть якщо знаходяться в сусідніх квартирах.
Існує проблема цензури інтернету, адже існує велика кількість сайтів та сторінок які краще б обмежити у доступі для неповнолітніх, а інколи навіть для дорослих. 
Про алкогольну та наркотичну залежність часто пишуть практично усі засоби масової інформації. А ось про комп'ютерну згадують набагато рідше. Але вона існує. Особливо серед підлітків, які проводять майже весь свій вільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями, здоров'ям. Можна стверджувати, що наприкінці XX століття виникла і поширилась нова форма залежності - комп'ютерна.
Переваги комп'ютерної системи навчання безумовні, але попередження несприятливих факторів має особливе значення для учнів. Чому саме? Зараз спробуємо з'ясувати.
Позитивні аспекти

  • Активізація пізнавальної діяльності.
  • Розвиток уваги та просторової орієнтації.
  • Збільшення обсягу інформації за одиницю навчального часу.
  • Систематизація мислення.
  • Розвиток навичок пізнавальної діяльності та особистісний зріст.
Негативні аспекти
  • Розумова втома та перевтомлення.
  • Емоційне, психічне та зорове навантаження.
  • Несприятлива дія на навколишнє середовище.
  • Поява синдрому залежності від Інтернету.
  • Соціальна ізоляція.
  • Серйозні особистісні проблеми, суїцид..


Без комп'ютерів цивілізоване суспільство не можна вважати повноцінним, і застосування комп'ютерів поширюється кожного дня і буде поширюватися у майбутньому. Як і будь - який інший винахід, комп'ютер в умілих руках - це благо, а у безладних - покарання. Його шкідлива дія на здоров'я людини головним чином залежить від порушення правил. Слід користуватися комп'ютером так, щоб можна було зберігати фізичне, психічне та духовне здоров'я.
Потрапити у залежність можна від чого завгодно, і комп'ютер не є винятком. Така пристрасть може стати серйозною проблемою, коли людина реалізує біля комп'ютера весь вільний час, забуваючи про їжу, нехтуючи своїми щоденними обов'язками. Якщо людині, у якої сформувалася залежність від Інтернету, з якоїсь причини не вдається сісти до екрана монітору, вона стає нервовою, дратівливою, агресивною. Часто-густо у таких людей виникають складності з іншими людьми, їм важко заводити друзів і підтримувати стосунки з близькими. ї тут багато що залежить від батьків.
З появою інтернету в сім'ї часто виникають проблеми, яких раніше не було, можуть почастішати конфлікти між батьками та дітьми. В чому ж проблема, точніше сказати, проблеми цього?
Спробуємо перелічити деякі з них. Отже, що насторожує батьків ?

По-перше, в більшості випадків, діти мають набагато кращий рівень володіння комп'ютером, роботи в інтернеті. Тому перша проблема серед батьків : Інтернет - "з чим його їдять?" Адже саме так ми кажемо, коли йдеться про щось не зовсім нам зрозуміле, чи не так?
Вихід: запропонуйте Вашій дитині зайнятися Вами, точніше Вашою комп'ютерною грамотністю. Впевнена, що Ви відкриєте багато цікавого один в одному. А для дитини це гарний стимул відчути свою значущість в стосунках.
По-друге, для більшості інтернет - це лабіринт. Це дійсно так! Адже його важко назвати навіть океаном інформації, це буде замало.
Гарна новина: з будь - якого лабіринту є вихід. Перед початком роботи визначтесь, що Ви шукаєте. Якщо Ваша дитина працює з інформацією і відчуває розпач від того, що не вдається знайти необхідне, складіть з нею список ключових слів, спорідненої інформації.
По-третє, знайшовши важливу інформацію, не завжди чітко можна згадати, де саме вона знаходилася...
Вихід: складіть каталог (картотека, спеціальний записник чи зошит), де буде знаходитися перелік сайтів, які можуть стати Вам в нагоді. Запропонуйте дитині зробити свій каталог, прикрасити його. Це, в свою чергу, дасть змогу і Вам зазирнути на ті сайти, якими цікавиться Ваша дитина. Можливо Ви подивитесь на неї по - іншому...
Наступна проблема - проблема часу. Багато батьків скаржаться на проведення дитиною занадто багато часу перед комп'ютером. Вже не є таємницею, що існує залежність, зокрема від інтернету. А це більше схоже на хворобу, ніж просто на забавки дітей. Тобто, агресія з боку батьків - не кращий вихід.
Вихід: складіть з дітьми графік роботи в інтернеті. Не лінуйтесь, шукайте освітні сайти, зокрема іноземною мовою. Порадьтесь з вчителем ( Вам дуже пощастить, якщо вчитель надасть Вам перелік сайтів, які можуть стати Вам в нагоді). Наполягайте на тому, щоб перед тим, як грати в ігри, дитина виділила час на роботу з освітніми сайтами (можливо, відкрию таємницю для когось, але є дуже багато цікавих сайтів іноземною мовою, де діти залюбки працюватимуть, головне - сфокусувати їх увагу).
Отже, у Ваших руках можливість показати дитині, що інтернет - це поле для творчої діяльності, треба лише вдосконалювати свої знання. Не бійтеся вчитися разом з дитиною: як скопіювати інформацію, як записати (закачати) пісню чи фонограму, як створити сайт Вашої сім'ї, як працювати з різними програмами, зокрема, фотошоп… Побільше творчих проектів, це зробить Вас командою, а це тоге варте! Попросіть дитину допомогти створити презентацію про Вашого улюбленого співака, футбольну команду, тощо....Запропонуйте зробити те саме про її улюблених виконавців, подивіться, не поспішайте критикувати, спробуйте зрозуміти.. Згадайте фразу з фільму "Доживём до понедельника": "Счастье - это когда тебя понимают..." А хто краще за Вас зможе це зробити?
І, нарешті, найголовніше - інтернет недаремно називають всесвітньою мережею. Він здатний об'єднувати людей з різних куточків планети, з'єднувати тих, хто без його наявності ніколи б не познайомились і навіть не підозрювали про існування одне одного.
Головне, щоб це приносило користь, сприяло інтелектуальному, моральному, духовному росту. Для цього - необхідний контроль, хоча б час від часу. Не бійтеся зануритися в світ Вашої дитини, вона чекає на Вас в ньому, адже інколи їй необхідна саме Ваша думка, підтримка, увага...

Без нього вже ніяк не можна, він - норма, не дивина.
Щоб вирішити, друг він Вам чи ворог ?
Є відповідь лише одна:
Перш ніж виходити у мандри у мережі цій - інтернеті,
Запрограмуйтесь лиш на гарне - його так багато на планеті!
Весь бруд інформаційний оминайте, пастки можливії вивчайте,
І все про себе викладати ні в якому разі не поспішайте.
Він - помічник, знавець, порадник,
Інформаційне джерело.
Культуру виробіть роботи,
Бо є добро, а є там й зло.
Та вибір все ж таки за Вами,
Що оберете - те і буде.
Давайте лише пам'ятати:
Ми - українці, добрі, щирі люди.